Але куди дівається енергія - навіть питати непристойно (наприклад, за даними закарпатської статистичної збірки, втрати електроенергії в мережах області складають 45% - більше, ніж споживається промисловістю, сільським господарством і транспортом разом). Не вистачає газ - проміняємо на стратегічні підприємства, візьмемо у борг і не повернемо, подворуєм, врешті-решт. Одиниці, газ що продають, наварять на цьому мільйони доларів, мільйони, майже безкоштовно гріючі холодні квартири духовками, без толку спалять мільярди кубометрів - але хто запропонує зламати цю схему?
.
Можна радіти нафтотерміналу на Чорному морі - правда, не думаючи, що аварія одного танкера може знищити всі успіхи нафтової диверсифікації. Можна заглиблюватися під землю, витягуючи вугілля майже з пеклу - і потім бездарно пропалювати його на безнадійно застарілому устаткуванні. Можна одночасно мріяти про чисті і красиві вітряки і сонячні батареї - тільки поки що вони дуже дорогі і не завжди ефективні. Тому навіть «зелені» не дуже-то сподіваються на альтернативну енергію саму по собі. Зате вони називають один невичерпний ресурс енергії - це її економія. Побутовий конвектор - приватний приклад цього ресурсу.
Економія на опалювальній інфраструктурі, на котельних (тепло від яких на шляху до будинків наполовину йде в труби), на ККД (80 - 90% проти 30 - 40% у вугільних топках) - хіба не повинна технологія викликати великий інтерес в нашій загалом газифікованій країні? А може, якщо не викликає, то і це кому-небудь потрібно?
.
0 Відгуків на “Вперед до конвекторізациі”
Залишити відгук