Якщо комунальники вимагають за тепло (яке може бути, а може і не бути) по 60 гривень за однокімнатну квартиру, по 100 - за двокімнатну, при цьому опалювальний сезон може не відповідати погоді за вікном, то з конвектором погода в будинку - справа рук його господаря. На двокімнатну квартиру (50 м2, 30 м2 житлової площі) в зимовий місяць піде близько 120 кубів газу - враховуючи роботу газової плити і водонагрівача. Це потягне гривень на двадцять. До того ж не потрібно піклуватися про вічно забиті гряззю батареї (їх зрізають в обов’язковому порядку перед подачею заяви про відмову від послуг тепломереж), гнилі труби і стояки, більше не хвилюватимуть запаси палива на місцевій котельній.
Правда, охочим погрітися автономно довелося повоювати за таку розкіш - адже в особі «оконвектірованних» громадян господарі тепломереж втрачали клієнтів. Але, як писала на огорожах перед минулими виборами одна партія, ніхто не в силах зупинити ідею, час якої прийшов.
.
Переконавшись в перспективності нової технології (хоча, по правді, зовсім не новою - Європа знайома з конвекторамі вже років тридцять), почав проявляти себе і вітчизняний виробник. Причому ініціатива прийшла не з боку індустріальних гігантів, а від закарпатських підприємств, вдосталь що надивилися на сусідський приклад. Першим в країні виробництво агрегатів почав закарпатський завод «Електроавтоматика», що в селищі Буштіно Тячевського району. Примітно, що, як і «ФЕГ», підприємство раніше працювало на оборонку і було задіяне в електронній промисловості для потреб авіації.
У роки вимушеної конверсії завод переорієнтовувався на виробництво пристроїв для газової автоматики, а в 1998 році випустив першу партію конвекторов власної конструкції «Буштіно». Втім, право на першість в створенні українського конвектора може оспорити і ужгородський завод «Конвектор». За допомогою Ужгородського дослідно-конструкторського бюро машинобудування, вивчивши кращі зарубіжні аналоги, в 1998 році підприємство розробило свою модель.
.
Автор цієї публікації не закликає до поголовної конвекторізациі житлового фонду всієї країни. Будь-яке технічне рішення має свої недоліки і при бездумному тиражуванні може обернутися великими неприємностями. Не може бути технічної панацеї для такої великої країни, як наша. Ось тільки все важче безпорадно спостерігати за безглуздими спробами господарів країни вирішити її, а значить, і наші проблеми давно затаврованим політекономістамі екстенсивним шляхом. Погано з електроенергією - добудуємо ще два атомні блоки. Куди діватимемо додаткові радіоактивні відходи, чим платитимемо за сировину, чим повернемо кредити - вирішимо потім.
0 Відгуків на “Вперед до конвекторізациі”
Залишити відгук