Архів по тегу 'економне опалювання'

Переваги систем електричного інфрачервоного опалювання

Автор:
Автор
24.09.2008
Рубрика: Інше
. 0 Коментарів

Переваги систем електричного інфрачервоного опалювання Головною відмітною особливістю електричного інфрачервоного опалювання є обігрів приміщення за допомогою потоку променистої енергії теплового спектру. Потік променистої енергії, що направляється розташованими безпосередньо над зоною, що обігрівається, променистими обігрівачами, не нагріваючи навколишнє повітря, нагріває поверхні підлоги, встановленої в обслуговуваній зоні устаткування і людей, що знаходяться в цій зоні. У свою чергу, підлога і устаткування, нагріваючись, конвекцією віддають закумульоване тепло навколишньому повітрю.
Що ж до людей, що знаходяться в зоні, що обігрівається, то їх комфортний стан, відповідний ступеню інтенсивності праці, підтримується не тільки за рахунок температури навколишнього повітря, як при повітряному опалюванні, але ще і відбитою на них з боку обігрівачів, нагрітої підлоги і устаткування променистої енергії. Це принципова відмінність систем електричного інфрачервоного опалювання від традиційних систем опалювання дозволяє досягати якнайповнішого для працівників стану комфорту.
Окрім цього, ці відмінності приводять до ряду важливих економічних следствій:

  1. Не викликає сумніву факт, що системи повітряного опалювання перегрівають верхню частину приміщення. Повернемося до будівлі з висотою перекриттів 12 м, де при середній температурі в робочій зоні 15°С, повітря під дахом виявляється нагрітим до 40° С. В тій же самій будівлі, але обладнаному системою електричне інфрачервоне опалювання “Еколайн” , при тій же температурі в робочій зоні, температура під крівлею складе 19 С. Таким образом приріст температури по висоті 0,3 С/м. Ця різниця температури повітря під дахом (21°С) призводить до зниження розрахункових теплових втрат через крівлю виробничого приміщення приблизно на 35%.
    Якщо до цього додати 22% зниження втрат через верхній пояс стін по периметру будівлі, то загальне зниження розрахункових теплових втрат складе 30% в порівнянні з втратами такої ж будівлі, але обладнаного повітряною системою опалювання. Це, у свою чергу, приведе до зниження річних витрат тепла на систему опалювання приміщення на 45%. І це без урахування зниження теплових втрат з повітрям, що видаляється системами загальнийобмінної вентиляції, адже витяжні пристрої цих систем розташовуються, як правило, саме на крівлі виробничих будівель.
    Важко переоцінити роботу систем електричне інфрачервоне опалювання “Еколайн” в багатоярусних складських приміщеннях, де зберігання продукції схильне до строгих температурних допусків.

    2. .

  2. Іншим слідством, витікаючим із специфіки електричне інфрачервоне опалювання “Еколайн” , є те, що задані комфортні умови перебування людини в робочій зоні досягаються при меншій температурі навколишнього повітря. Пояснюється це тим, що на відміну від традиційних систем опалювання, де в енергетичний баланс з тілом людини вступає повітря, що тільки оточує його, в системах променистого опалювання стан комфорту складається з поверхні тіла людини і падаючого на нього променистого потоку. Чим вище інтенсивність променистого потоку, тим нижче комфортна температура навколишнього повітря.
    Ця особливість добре відома гірськолижникам, що не упускають випадку позагорать під сонячними променями серед засніжених гірських вершин, не дивлячись на те, що температура навколишнього повітря значно нижча за нульову відмітку. Тому для того, щоб пересуваючись з тіньової зони цеху в зону променистого потоку, людина не відчула навіть швидкоплинного відчуття холоду, допускається зниження підтримуваної в приміщенні температури повітря не більше ніж на 4°С. Але і це зниження температури цілком достатньо, щоб розрахункові теплові втрати будівлі знизилися на 10%. А це спричиняє за собою річну економію тепла на обігрів будівлі ще на 20% понад ту, що вказана вище.

    3. .

  3. Після впровадження електричне інфрачервоне опалювання “Еколайн” система загальнийобмінної вентиляції, суміщена з системою повітряного опалювання, звільняється від величезних витрат повітря, що рециркулює, обслуговуючого власне систему опалювання. Знижується і температура припливного повітря. Все це разом узяте дозволяє, не міняючи існуючих воздуховодов, понизити у декілька разів швидкість руху припливного повітря в розподільних каналах. У свою чергу, пропорційна квадрату швидкості втрата натиску у воздуховодах, безпосередньо веде до зниження витрат на привід вентиляторів як мінімум в два-три рази.
  4. Тариф на тепло, що відпускається централізованими джерелами, крупними котельними, ТЕЦ, коливається від 89 до 200, а то і більш за рублі за 1Гкал. І це без витрат на електропривод систем внутрішнього розподілу повітря, які будучи доданими до витрат на тепло, збільшать їх удвічі. А ще втрати тепла у внутрізаводських і внутрішньоцехових теплових мережах, складові до 10% від полезнопотребленного тепла. Все це разом потягне на 200-400 рублів за кожну спожиту Гкал. Ціна ж за 1 кВт/час електроенергії складає 40-50 коп., що робить електроенергію для електричне інфрачервоне опалювання у гіршому разі в 2 рази дорожче, в кращому - зіставною.
    Через викладених вище і нижче за причини використання дорожчої електроенергії в електричне інфрачервоне опалювання “Еколайн” приводить до незрівняної економії при експлуатації останніх. Працюючи в режимі автоматичного управління і маючи мінімальну інерційність процесу управління, електричне інфрачервоне опалювання “Еколайн” здатні з високою точністю витримати заданий температурний режим в опалювальному приміщенні. Вони легко, без участі персоналу, переходять в режим чергового опалювання і, в лічені хвилини, самостійно повертаються з чергового опалювання в робочий режим.
    Так підприємство, що працює 5 днів в тиждень, тільки за рахунок перекладу системи в режим чергового опалювання у внерабочєє час, вихідні і святкові дні, заощадить за рік 44% електроенергії. При двозмінній роботі економія буде менша, але все одно складе 31%. Якщо уявити, що той же ефект ми наміримося отримати за рахунок утеплення зовнішніх огорож виробничих корпусів, то капітальні вкладення, витрачені на цей розумний захід, значно перекриють витрати на впровадження системи місцевого електричне інфрачервоне опалювання “Еколайн” .
    Використання дешевого нічного тарифу за електроенергію з використанням вдень закумульованого тепла і роботою електричне інфрачервоне опалювання “Еколайн” в режимі підтримки заданої температури дає від 30 до 60 % додатковій економії витрат на опалювання.

    5. .

  5. З погляду витрат на впровадження електричне інфрачервоне опалювання “Еколайн” вигідно відрізняється відсутністю необхідності в прокладці дорогих теплотрас або газопроводів. Оскільки в промислових цехах, як правило, підведені надмірні електричні потужності, то переглянути електричну розводку не представляє утруднень. Монтаж системи виконується без порушення виробничого циклу, втім як і демонтаж, нарощування або зменшення її потужності. Система швидко входить в режим, може бути скільки завгодно довго відключена, головне - їй не загрожує розморожування.
    Що ж до витрат на ремонт і обслуговування, то в порівнянні з повітряними системами опалювання при централізованій розводці теплоносія, чиї витрати складають 20-40% від загальних витрат, електричне інфрачервоне опалювання вимагають тільки періодичних оглядів контактних груп.

.

Обігрів приміщень

Традиційне (конвективне) опалювання. В першу чергу прогрівається повітря, яке піднімається вгору; тобто теплова енергія витрачається на очевидно даремний для людини нагрів повітря під стелею.
Електричне інфрачервоне опалювання “Еколайн”. Температура Тена підібрана так, що поверхня пластини, звернена до підлоги, нагрівається до 250С. При такій температурі 90% енергії перетвориться в потік теплових променів, а 10% йде на прямій нагрів повітря, дотичного з пластиною. Теплові промені безперешкодно проходять крізь повітря, не нагріваючи його, і нагрівають безпосередньо підлогу і предмети, від яких у свою чергу нагрівається повітря. Піднімаючись до стелі, він небагато остигає, при цьому на рівні голови людини, що стоїть, температура повітря виявляється на 1-2С нижче, ніж у підлоги.
Достоїнства електричного інфрачервоного довгохвильового (променистого) опалювання Еколайн
Універсальність. Електричні довгохвильові обігрівачі Еколайн використовуються як основна або додаткова система опалювання для будь-яких приміщень.

Установка на стелі дозволяє зберегти стіни і підлогу вільними , не займаючи “корисну” площу приміщення.

Швидкий нагрів приміщення в порівнянні із загальноприйнятими конвективними системами обігріву. Чистота і нешкідливість .

Переваги систем електричного інфрачервоного опалювання →


Микуличин

Проблеми опалювання промислових обєктів і їх рішення

Автор:
Автор
10.09.2008
Рубрика: Інше
. 0 Коментарів

Завдання теплопостачання виробничих приміщень (цехів) - завжди вважалася неординарною. І справа тут не тільки в тому, що, на відміну від житлових і адміністративних будівель, виробничі будівлі завжди створюються під визначену і часто унікальну технологію, що вимагає створення у виробничому приміщенні особливих умов по температурі, комфортності, вологості і запиленій внутрішнього повітря.
Не назвеш винятковим і такий випадок, коли у межах одного виробничого приміщення необхідно створити декілька робочих зон з різними умовами кліматичного комфорту. І, само собою зрозуміло, що практично кожне виробництво пов’язане з жорсткого виконання нормативних вимог по промисловій санітарії, взриво- і пожароопасності.
Площа будівлі на плані рідко можна позначити тризначним числом. Тисячі, а то і десятки тисяч квадратних метрів підлоги під одним дахом. Вся ця площа заставлена устаткуванням, пронизана транспортними, електросиловими і технологічними комунікаціями. Не може не вражати і висота виробничих приміщень. Вона, як правило, складає, як мінімум, 6-7, а середня - 14-18 метрів. Не є рідкістю висоти в 20 і навіть 24 метри. І це при висоті робочої зони всього в 2 метри, яку і треба обігрівати.
Опалити навіть середнє за розмірами виробниче приміщення за допомогою водяної або парової системи опалювання практично неможливо. Десятки кілометрів розподільних трубопроводів упруться у фундаменти технологічного устаткування, перекриють проходи, перетнуться з силовими мережами і мережами управління, розташованими нижче за відмітку підлоги. Та і гідравлічної стійкості роботи таких мереж досягти дуже важко. Додайте до цього високу щільність блукаючих струмів, що характерну для виробничих приміщень, викликає інтенсивну електрохімічну корозію водяних теплових мереж і мереж конденсатопроводов. Дуже дорого і дуже складно.
Саме ці, описані вище складнощі, пояснюють те, що до недавнього часу практично єдиним способом опалювання виробничих приміщень було повітряне опалювання. Повітря з опалювального приміщення забирається вентилятором, подається на водяний або паровий калорифер і по воздуховодам прямує в робочу зону. Розподіл повітря в робочій зоні здійснюється за допомогою розподільних головок або у вигляді направлених струменів. Це декілька розвантажує робочу зону від систем розводки тепла і дозволяє досягти достатньо рівномірного його розподілу на великих площах цеху.
До переваг повітряної системи можна віднести і те, що вона легко поєднується з припливними системами вентиляції.
Але цими, не завжди очевидними достоїнствами, переваги повітряних систем опалювання вичерпуються. А ось перелік недоліків міг би зайняти не один лист нашого опису. І, перш за все, до цих недоліків слід віднести теплофізичні властивості повітря, як теплоносія. Повітря володіє украй низькою теплоємністю (у чотири рази меншою, ніж у води). Отже, для перенесення значних теплових навантажень (а теплове навантаження тільки одного середнього цеху може порівнятися з потребою в теплі декількох житлових багатоповерхових будівель) потрібно переміщати вельми значні маси повітря.
І, якщо об’єми, займані вентиляційними камерами і воздуховодамі, що виключають з корисного використання до 5% об’ємів виробничих приміщень, можна віднести до малих бід, то витрати на електроенергію, що приводить в дію вентилятори повітряних систем опалювання до малих бід віднести ніяк не вдається. Адже ці витрати навіть в розрахунковому режимі роботи не поступаються витратам на теплову енергію, споживану системами повітряного опалювання. А в режимах з температурою зовнішнього повітря вище розрахунковою (а ці режими складають не меншого 80% тривалості опалювального періоду) перевершують їх.
Але і це ще не все. Робоча, жила зона виробничих будівель і вимагає всього 20-30% їх загального об’єму. Саме ці 20-30% об’єму будівлі і вимагають підтримки комфортних умов, необхідних для роботи персоналу. Нагріваючи 70-80% повітря, що знаходиться над робочою зоною, слід віднести до прямих втрат. Але ж всім відомо, що утримати тепле повітря внизу ще нікому не вдавалося. Він неминуче прагнутиме вгору, під дах будівлі. Тому зростання температури повітря від підлоги до стелі у виробничих будівлях, обладнаних повітряними системами опалювання складає 2,5°С на метр висоти.
Це означає, що в будівлі висотою 12 м при середній температурі в робочій зоні 15°С повітря під дахом виявляється нагрітим до 40° С. Такой “забійний” перегрів внутрішнього повітря будівель приводить до різкого зростання теплових втрат через зовнішні огорожі, верхні перекриття, стіни, світлові отвори і ліхтарі.
І на цьому біди системи повітряного опалювання не кінчаються.
Розподіл припливного повітря в робочій зоні здійснюється при достатньо високій швидкості повітря. Це приводить до протягів і зниження комфортності за рахунок збільшення виділення тепла тілом людини. Експлуатація системи повітряного опалювання в нормальному режимі (без недотопа) вимушує підтримувати в приміщенні завищену на 1-2°С температури і супроводжується, як наслідок, збільшенням теплових втрат через зовнішні огорожі будівлі. Але, в даний час, багато підприємств з метою зниження витрат на опалювання свідомо йдуть на “недотоп” виробничих приміщень.
В цьому випадку знижується температура повітря, що подається в робочу зону, і підвищена швидкість повітря при зниженій його температурі приводить до прямого переохолодження працівників. Для підтримки хоч би прийнятних умові праці, струменеві апарати воздухораспределенія, повсюдно, або розгортаються вгору, вище за робочу зону, або взагалі знімаються.
Таким чином, система переходить до витратного режиму роботи без якого-небудь позитивного ефекту, окрім збереження цієї системи від розморожування і остаточного виходу її з ладу.
Не можна сказати “доброго слова” і про керованість систем повітряного опалювання особливо зараз, коли підприємства, економлячи на чому тільки можливо, намагаються понизити витрати на опалювання. Якщо виключити з розгляду підприємства, що працюють в безперервному режимі у три зміни, включаючи вихідні і святкові дні, то решта всіх підприємств працює, як правило, в одну, рідше у дві зміни, п’ять, а іноді чотири або три дні в тиждень. Це означає, що при роботі підприємства в одну зміну, за опалювальний період, що становить для середньої смуги Росії близько 5000 годин, власне робочими є не більше 1100 годин або 23% календарного часу.
Всі інші 3900 годин підприємства вимушено опалювати цехи, в яких ніхто не працює. При двозмінному режимі роботи підприємств, вживаному в даний час украй рідко, ця цифра зростає до 2300 годин, що не перевищує і 46% часу опалювального періоду. Додайте до цього нерідкі сьогодні вимушені простої, і відразу стане зрозумілою причина, по якій багато, навіть відносно стабільно працюючі підприємства, просто відключають і консервують до кращих часів системи теплопостачання виробничих приміщень.
Енергетична складова собівартості продукції, що випускається, напружує ціну і робить цю продукцію неконкурентоздатною на ринку. І “винні” в цьому саме повітряні системи теплопостачання виробничих приміщень. Вони просто не в змозі ефективно знижувати власні витрати в режимах чергового опалювання.
Робота служби Головного енергетика по перекладу (як правило, ручному) системи повітряного опалювання в черговий режим і складна, і малоефективна. Завжди є загроза розморожування системи у разі різкого зниження температури зовнішнього повітря. Адже добові коливання зовнішньої температури в 10-12°С для центральної смуги Росії цілком звичайні. “Затискання” витрати води через калориферну установку розбалансує систему і може привести до розморожування і калориферної установки і внутрішніх водопроводів. Та і витрата електроенергії на привід вентиляторів таким чином не зменшити.
Зниження витрати повітря приведе до бажаного зниження втрат енергії на електропривод, але підвищить температуру зворотної мережевої води, а істотного зниження споживання тепла не дасть, оскільки при цьому виросте температура повітря на виході з калориферів. Та і складно все це, без багаторічного досвіду експлуатаційного персоналу не обійтися. Не було б сенсу в перерахуванні всіх цих бід наших підприємств, якби не було можливості ефективно і повно їх вирішити. І таке рішення є.

.

Джерело: vam-teplo.ru